Оновлені підходи до реалізації завдань і змісту

освітньої галузі «Мистецтво» державних освітніх стандартів

у 2016-2017 навчальному році.

      В період нововведень та реформування загальної середньої освіти,  швидкої зміни техніки та технологій, зростання наукової інформації, піднесення соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці на початку нового тисячоліття, реформуванню підлягає і освітня галузь «Мистецтво», що представлена сьогодні навчальними предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» (1-7 класи), інтегрованим курсом «Мистецтво» (8 клас) та курсом «Художня культура» (9-11 класи). Перед педагогічною мистецькою спільнотою постає важлива проблема - забезпечувати якісний науково-педагогічний та методичний супроводи організації навчально-виховного мистецького процесу в загальноосвітній школі.

Предметно-інтегративна система мистецької освіти у загальноосвітніх навчальних закладах складає основу Державних освітніх стандартів  освітньої галузі «Мистецтво» як в початковій, так і в основній та старшій школі. Навчальні предмети утворюють єдиний наскрізний цикл, спрямований на всебічне неперервне опанування учнями художніми цінностями впродовж усього терміну навчання в школі на основі особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу. 

Доцільно розглянути ключові оновлені підходи до реалізації завдань і змісту освітньої галузі «Мистецтво» державних освітніх стандартів у 2016-17 навчальному році.

        Новий навчальний рік вносить зміни у нормативно-правове забезпечення  викладання дисциплін освітньої галузі «Мистецтво», серед яких:

• Оновлення навчальних програм для учнів початкової школи. Ознайомитись з програмами  та описом ключових змін до них можна за посиланням, яке ви бачите на екрані:  https://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html   Наголошуємо, що запровадження даних оновлених програм має здійснюватись з 1 вересня 2016 року.

Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу. Механізмами здійснення такого  підходу стануть:

зміни у підготовці і проведенні уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);

розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.

В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.

Більш детально про здійснення міжпредметних зв’язків між різними навчальними предметами радимо ознайомитись у Додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-43 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

ВЕРБАЛЬНО в початковій школі оцінюються художньо-естетичні предмети ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової. Про це йде мова у Ключових тезах (–режим для завантаження:  https://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/19/19-08-16-oczin-ta-metodichni.pdf ) орієнтовних     вимог        до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів (Наказ  МОН від 19.08.2016 №         1009 «Про внесення змін до          наказу Міністерства    освіти         і науки  України від 21.08.2013 №1222" – режим для завантаження:  https://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/6026- ) та методичних рекомендацій до оновлених програм початкової школи (1-4 клас) (Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437 – режим для завантаження:   https://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html ).

При  вербальному     оцінюванні використовуються     як      усні, так і письмові         оцінні судження, які     характеризують процес навчання і відображають   кількісний  і         якісний       його результати: ступінь засвоєння знань і     вмінь з        навчальних предметів   та характеристику особистісного розвитку     учнів.

Основні зміни у навчальних програмах

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до 13 навчальних програм, серед яких і програми мистецьких предметів («Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя»).

Зупинимось на ключових змінах, що їх стосуються:

Отже, знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;

  Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.

Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».

 У програмі «Образотворче мистецтво»  вилучено зайву теоретичну інформацію.

Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки) додано: роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах навчального закладу, міста, району чи області є неприпустимим.

Головною метою мистецького розвитку учнів початкової школи є:  формування основ мистецької культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі  сприймання й інтерпретації кращих зразків українського та світового мистецтва, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

      У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.   

Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.

         Програми з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» в початковій школі мають тематичну побудову, що надає змогу вчителю об’єднувати різні види мистецької діяльності учнів (сприймання творів мистецтва (музичних, візуальних), практично-творча діяльність (репродуктивна, творча), засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів) на одному уроці. Теми програм мають не тільки навчальний, але й художньо-естетичний характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом семестру, навчального року, усього навчального курсу. Зміст навчальних програм реалізується перш за усе в підручниках. Робота з підручником повинна бути однією з форм діяльності на уроці. У підручниках вміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках.

У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.        

Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи лише з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової плану.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва насамперед для учителів музичного та образотворчого мистецтва відповідно.

Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такоїдіяльності:

-         створення творчих робіт;

-         пошукової роботи під час вивчення творчості композиторів, народної творчості, української музичної культури, оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу інтерактивної художньо-педагогічної технології – методу проектів (інформаційний,дослідницький, творчий, ігровий або рольовий).

 Метод проектів використовую при організації навчання в парах, малих і великих групах, де я виступаю організатором і координатором творчої та пізнавальної активності учнів. Особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу та у процесі захисту обраних проектів.

Урок музики має велику силу впливу на внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею. Одним із шляхів розвитку творчої особистості учнів, їхньої креативності я вважаютворчу музичну діяльність, яка має пронизувати усі види музичної діяльності школярів та є якісним показником творчого самовираження.  У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності учнів, розширюються можливості активного сприймання музики. На кожному уроці я навчаю дітей уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні образи, розуміти мову мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

    Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва вважаювокально-хорову діяльність. Для успішного вокального виховання учнів застосовую різноманітні прийоми, керуюсь принципом особистісно орієнтованого навчання. Для цього періодично прослуховую учнів з метою перевірки стану співацьких голосів та динаміки їх розвитку. Розробляю індивідуальні завдання дітям, які пасивно ставляться до співу, наприклад: прослухати мелодію і намалювати її «напрямок» у повітрі; впізнати пісню за ритмом або мелодією; слухаючи пісню у виконанні вчителя, співати її про себе тощо. Дітей, які співають фальшиво, завжди розміщує поруч з тими, хто чисто інтонує. Дуже важливим є розвиток навичок правильного співацького дихання у дітей. Тому у своїй роботі я звертаюся до різних видів «Дихальної системи О.Ємельянова», яка дає можливість в ігровій формі привчати дітей до глибокого, активного співацького дихання. Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух, музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання мистецтва. Кожне домашнє завдання має на меті слухання музики за власним вибором учнів та визначення її образного змісту, привертаючи увагу до стильової й епохальної належності. З метою розвитку самоосвіти учнів використовую метод пошукової діяльності. Клас ділиться на три пошукові групи

 «Музиканти», «Художники, «Історики». Повідомляю учням деталі наступного уроку і пропоную знайти інформацію за пропонованою темою. Таким чином стимулюється процес художнього пізнання з позиції «Ми», розвиваються допитливість та самовдосконалення.

   Для ефективного застосування інтерактивних методимистецтва старанно планую свою роботи-         дати учням завдання попередньої підготовки ( прочитати, продумати,виконати самостійні підготовчі завдання, спостерігати за явищами природи або довкілля);

-         на одному занятті стараюсь використовувати один, максимум  - два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;

-         проводжу спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

   -         передбачаю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштовую їх до виконання творчих завдань; цьому сприяють різноманітні вправи – розминки, письмовий розподіл ролей у групах.

   У своїй роботі я використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри. З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

 Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

  Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”. Ці ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

 Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо гру: «Кращі знавці мистецтв» Така ігрова формиа проведення підсумкового оцінювання включає перевірку не лише спеціальних вузько предметних, а й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

«Духовне життя дитини - писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді,

коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка».

    На уроках музичного мистецтва застосовую театральні інценізації. Так під час вивчення теми “ Музика мого народу” учні 4 класу виготовили з паперуляльок - героїв казки та провели інсценізацію з вокальними імпровізаціямиказки “Колосок ”

    У своїй педагогічній діяльності застосовую активні форми навчання, які реалізовую шляхом:

-         проведення нестандартних уроків;

-          вирішення проблемних ситуацій;

-          міжпредметні зв’язки на уроках;

-          предметні тижні;

-         метод проектів.

Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність та забезпечити співпрацю між учнями і вчителем я використовую у своїй практиці

нестандартні уроки:

урок – вікторина; урок – концерт; урок – інтерв’ю; урок – конкурс; урок – дискусія; урок – захист; урок – картинна галерея, або художній салон; урок – подорож.

    Нестандартна типологія уроків допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важлива в роботі з школярами. На початку кожного уроку я ставлю перед учнями проблемне питання, яке ми спільно вирішуємо. Такий підхід впливає на процес розвитку творчихздібностей дітей.                                    

 На уроках завжди прагну установити міжпредметні та міжмистецькі  зв’язки, що допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво:

1. Літературні твори (прислів’я, приказки, заклички, вірші, загадки, сюжети літературних творів, біографічні відомості з життя композиторів, музикантів, художників, скульпторів, архітекторів).

2. Твори образотворчого мистецтва (ілюстрації живопису, архітектури, скульптури, графіки, дизайну, фотографії).

3. Твори народного декоративно – ужиткового мистецтва.

4. Матеріали про побут і звичаї народу.

5. Географічні відомості про фольклорні регіони України, країни світу.

6. Історичні факти, відображені у музиці та інших видах мистецтва, історію створення творів мистецтва, історію виникнення мистецьких епох.